images/logo-law.png

Права та обов'язки молоді

Оцініть матеріал!
(2 голосів)
     Як правило, основні права та свободи молоді не відрізняються від прав і свобод всіх громадян України. Про це свідчить той факт, що в Основному Законі - Конституції України (далі - Конституція http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80) відсутнє слово «молодь».
     Однак, розуміючи, що молодь є особливо активною складовою українського суспільства та є такою частиною сучасного суспільства, яка потребує особливої уваги з боку держави, законодавець прийняв Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 року (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2998-12 ), у якому, зокрема, визначив, що таке молодь та молоді громадяни, молода сім’я та перше робоче місце тощо.
     Так, молодь та молоді громадяни, відповідно до ст. 1 вказаного Закону - це громадяни України віком від 14 до 35 років, а молода сім’я - це подружжя, у якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років, або неповна сім'я, у якій мати (батько) віком до 35 років.
Як вже було вказано вище, Основним Законом нашої держави була та залишається Конституція як втілення істотних прав людини (громадянина) на справедливість, свободу та добробут. Тому починати аналізувати права та обов’язки української молоді необхідно перш за все з Конституції.
 
     Розділ I Конституції містить положення, що стосуються прав та свобод людини. Зокрема, стаття 3 визначає, що людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права й свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. А відповідно до ст. 4 Конституції, в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття й припинення громадянства України визначаються законом.
 
     Розділ II Конституції безпосередньо закріплює права, свободи та обов'язки людини й громадянина в Україні. Для полегшення сприйняття та аналізу основних прав і свобод громадян взагалі та безпосередньо молоді в Україні їх можна умовно поділити на декілька типів (за сферами суспільного життя): 
  1. Особисті права громадян України – «це права, що передбачені для задоволення особистих потреб, інтересів людини». 
  2. Політичні права – «передбачені для забезпечення можливості участі в здійсненні народовладдя, участі в управлінні державними суспільними справами». 
  3. Економічні права – «їх використання дає можливість особистості реалізувати себе, отримати економічну незалежність через створення матеріальних і духовних благ та їх розподіл, задовольнити побутові чи інші потреби». 
  4. Соціальні та культурні права – «надають можливість брати участь у розподілі матеріальних та суспільних благ, гарантують безпеку для життя та здоров'я, вільний шлях до духовних цінностей, передбачають можливість задоволення культурних потреб та їх розвитку». 
Особисті права та свободи людини й громадянина, відповідно до Конституції - це: 
  • рівність перед законом (ст. 24); 
  • право на життя (ст. 27);
  • повага честі та гідності (ст. 28); 
  • вільний розвиток індивідуальності (ст. 23); 
  • гідне існування (ст. 48); 
  • недоторканність особистості (ст. 29); 
  • свобода (ст. 29); 
  • недоторканність житла (ст. 30); 
  • безпека (ст. 32); 
  • вільне пересування та вибір місця проживання (ст. 33); 
  • свобода світогляду (ст.ст. 11, 35); 
  • захист (ст.ст. 29, 59); 
  • захист своїх та чужих прав і свобод (ст. 44); 
  • право на захист свого життя та здоров'я, життя та здоров'я оточуючих  від протиправних посягань (ст.ст. 27, 55); 
  • охорона законом особистого та подружнього життя (ст. 32); 
  • вільний вступ до шлюбу (ст. 51); 
  • тайна листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень (ст. 31); 
  • право на розвиток національної самобутності (ст.ст. 53, 11); 
  • право на судовий захист та оскарження (ст.ст. 29, 32).
 
До політичних прав і свобод громадян України, закріплених Конституцією, належать: 
  • право об'єднання в політичні партії, громадські організації та профспілки (ст.36); 
  • право на громадянство (ст.ст. 4, 25, 26); 
  • свобода слова, думки, поглядів та переконань (ст. 34); 
  • свобода друку (розповсюдження інформації) (ст.34); 
  • свобода мітингів, зборів, походів і демонстрацій (ст.39); 
  • право обирати та бути обраним (ст. 38); 
  • право брати участь в управлінні державою та громадськими справами (ст. 38); 
  • обговорювати й приймати закони та рішення загальнодержавного й місцевого значення (ст. 38); 
  • право вносити до державних і громадських організацій пропозиції та запити (ст. 40); 
  • право на погашення збитків, спричинених незаконними діями посадових осіб (ст.ст. 32, 62); 
  • право на оскарження дій посадових осіб, установ, організацій і т.п. (ст.55).
 
За змістом Конституції можна навести наступний перелік соціально-економічних прав та свобод: 
  • право приватної власності (ст. 41); 
  • право на користування природними та іншими об'єктами суспільної власності (ст.ст. 13,41); 
  • право на підприємницьку діяльність (ст. 42); 
  • право на труд, на вибір професії та сфери діяльності (ст. 43); 
  • право на відповідні умови праці (ст. 43); 
  • право на справедливу оплату праці (ст. 43); 
  • право на соціальне забезпечення та захист (ст. 46); 
  • право на захист прав споживачів (ст. 42); 
  • право на страйки з приводу економічних та соціальних питань (ст. 44).
 
Відповідно до чинної Конституції, систему соціальних та культурних прав і свобод складають: 
  • право на відпочинок (ст. 45); 
  • право на соціальний захист (ст. 46); 
  • право на житло (ст. 47); 
  • право на охорону здоров'я (ст. 49); 
  • право на безпеку довкілля (соціально-екологічне право) (ст. 50); 
  • право на освіту (ст.ст. 43, 51, 53); 
  • технічна, художня та наукова творчість (ст. 54); 
  • право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 54); 
  • право на використання здобутків культури та мистецтва (ст.ст. 11, 54).
З іншого боку, крім прав та свобод, передбачених Конституцією, громадяни України мають ще й обов'язки як перед державою, так і один перед одним. До основних таких обов'язків належать: 
  • захист держави та військова служба (ст.ст.  35, 65); 
  • не спричиняти шкоду природі, історико-культурним пам'яткам та обов’язок відшкодовувати завдані збитки (ст. 66); 
  • сплачувати податки та інші фінансові відрахування (ст. 67); 
  • дотримання вимог Конституції, законів України (ст. 68); 
  • піклування батьків про дітей (ст. 51); 
  • піклування дітей про батьків (ст. 51); 
  • повага національної гідності інших осіб, укріплення дружби між націями та народами України (ст.ст. 35, 37, 10); 
  • підтримка громадського порядку та загального миру (ст.ст. 35, 18, 37).
 
Необхідно зауважити, що відповідно до положення ст. 22 Конституції, права та свободи людини й громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Прочитано 2379 разів Останнє редагування Вівторок, 15 березня 2016 07:14
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі
Top
We use cookies to improve our website. By continuing to use this website, you are giving consent to cookies being used. More details…